- розгублений
- —————————————————————————————розгу́бленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
розгублений
Смотреть что такое "розгублений" в других словарях:
розгублений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгубити. || розгу/блено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен.Який розгубився, втратив спокій, холоднокровність, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому і т. ін. || Який виражає… … Український тлумачний словник
розгубленість — ності, ж. Стан за знач. розгублений 2) … Український тлумачний словник
спантеличений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спантеличити. 2) у знач. прикм. Розгублений, зніяковілий, збентежений. || Який виражає розгубленість, здивування, збентеженість … Український тлумачний словник
стеряний — а, е, розм. Який утратив самовладання, перебуває в стані несамовитості; розгублений, нестямний … Український тлумачний словник
здеконцептований — Здеконцептований: безрозсудний, розгублений [46 2] … Толковый украинский словарь
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
